Повернешся - повернемося ми; будь вірною - верпи і ми
А якщо покинеш нас, ми зробимо так же..."
І тоді жінка перевернула сковорідку і увійшла до того ж місця, звідки
вийшла, і стіна кухні зрушилася, як раніше.
І після цього кухарка опритомніла від непритомності і побачила, що чотири ри-
би згоріли і стали як чорне вугілля, і вигукнула: "З першого ж набігу
зламався його спис" [16], - і знову впала на землю без пам'яті.
І коли вона була в такому стані, раптом увійшов везірь, і цей старий
побачив, що дівчина, точно стара, що вижила з розуму, не відрізняє четвер-
га від суботи. Він штовхнув її ногою, і вона опритомніла і заплакала і сообщи-
ла везірю про той, що стався і про те, що сталося; і везірь здивувався і ська-
зал: "Це воістину дивна справа!" Після цього він послав за рибаком
і коли його привели, везірь закричав на нього і сказав: "Про рибак, принеси
нам чотири риби, як ті, що ти приніс!" І рибак вийшов до ставка, закинув
мережа і витягнув її, і раптом бачить: у ній чотири риби, подібні першим. І
він узяв їх і приніс везірю, а везірь пішов з ними до дівчини і ськазал:
"Піднімайся і зажар їх при мені, щоб я сам побачив, як це проїсхо-
діт". І дівчина встала, приготувала рибу і, підвісивши сковорідку, кинула
туди рибу, але ледве риба виявилася на сковорідці, як стіна раптом раздві-
нулась, і з'явилася та ж жінка в своєму колишньому вигляді, і в руках у неї
була тростина. І вона ткнула тростиною в сковорідку і сказала: "Про
риби, про ри-
би, чи дотримуєте ви древній договір?" І раптом всі риби підняли голови і
сказали вищезазначений вірш, тобто:
"Повернешся - повернемося ми; будь вірною - вірні і ми
А якщо покинеш нас, ми зробимо так само".

І Шахразаду застигло ранок, і вона припинила дозволені мови.
Коли ж настала сьома ніч, вона сказала:
"Дійшло до мене, про щасливий цар, що коли риби заговорили, жінка
перевернула тростиною сковорідку і увійшла до того ж місця, звідки вийшла, і
стіна знову зрушилася. І тоді везірь звівся на ноги і вигукнув:
"Таку справу не слід приховувати від царя!" - і пішов до царя і расська-
зал йому про те, що сталося і що він бачив перед собою. І цар воськлік-
нул: "Я неодмінно повинен це бачити своїми очима". І він послав за ри-
баком і велів йому принести чотири риби, такі ж, як перші, і пріста-
вив до нього трьох стражників; і рибак спустився до ставка і негайно ж приніс
йому риб, і цар велів дати йому чотириста динарів, Потім він звернувся до
везірю і сказав йому: "Вставай і зажар риб ти сам, тут, переді мною!"
І везірь відповідав: "Слухаю і покоряюся". Він приніс сковорідку і прігото-
вив риб і, підвісивши сковорідку над вогнем, кинув на неї риб, - і раптом
стіна розсувалася, і з неї вийшов чорний раб, подібний до гори або челове-
ку з племені Пекло, і в руках у нього була вітка зеленого дерева. І раб
сказав страхітливим голосом: "Про риби, про риби, чи дотримуєте ви древній
договір?" І риби підняли голови із сковорідки і відповіли: "Так, так, ми
його дотримуємо.