Жил був одного дня дроворуб, і було у них з дружиною семеро синів: два26272829303132333435363738394041424344454647484950


близнюка по десять років, два близнюки по дев'ять років, двох близнюків по во-
сім років і один младшенький семи років. Він був дуже маленький і молчали-
вый. Коли він народився, то був зростанням не більше вашого пальця, тому
його і назвали Мальчик-с-пальчик. Він був дуже розумний, хоча батьки і
брати вважали його дурником, оскільки він весь час мовчав. Та зате він
відмінно умів слухати співбесідника. Дроворуб був дуже бідний, і сім'я пос-
тоянно жила упроголодь. Одного дня сталася засуха, і загинув весь урожай.
Скрізь настав голод. Одного дня увечері дроворуб сказав своїй дружині:
- Що ж нам робити? Я люблю своїх синів, але моє серце розривається
від болю, коли я бачу, що вони вмирають з голоду. Завтра ми відведемо їх в
гущавину лісу і залишимо там.
- Ні! Це було б дуже жорстоко, - закричала його дружина. Вона понима-
ла, що їди дістати ніде, але без пам'яті любила своїх дорогих синів.
- В лісі у них є шанс врятуватися, - сказав дроворуб. - А удома вони вже
точно помруть.
Його дружина заплакала і погодилася.
Мальчик-с-пальчик не спав і чув всю розмову батьків. Він момен-
тально придумав план. Він вийшов в двір, наповнив свої кишені блискучою
галькою і повернувся додому спати.
На ранок дроворуб повів синів далеко в ліс.
Поки він рубав дерева, діти збирали хмиз. Потихеньку дроворуб все
відходив від дітей далі і далі, поки зовсім не втратив їх із виду. У
самоті він повернувся додому.
Коли хлопчики побачили, що їх батько зник, вони дуже злякалися. Але
Мальчик-с-пальчик знав дорогу додому, тому що доки вони йшли, він кидав
з кишень блискучі камінчики, по яких можна було повернутися назад.
Тому він сказав братам:
- Не плачте. Ідиті за мною, і я приведу вас назад до будинку.
Слідуючи за молодшим братом, діти прийшли додому. Вони сіли на лавку
боячись увійти до будинку, і стали прислухатися до того, що відбувалося внут-
ри.
Вони не підозрювали, що доки їх не було удома, у дроворуба стався
приємний сюрприз. Людина, яку давнымдавно займав у нього гроші
нарешті повернув свій борг, і дроворуб з дружиною на радощах накупили
багато смачної їди.
Коли голодні муж з дружиною сіли є, дружина почала знову плакати:
- Як би я хотіла, щоб мої дорогі синочки були зараз тут. Я б
приготувала їм смачний обід.
Хлопчики почули її.
- Ми тут, матінка! - закричали вони. Вони вбігли в будинок і сіли за
смачна вечеря.
Радісна сім'я щасливо зажила знов. Але скоро гроші кінчилися, і
дроворуб знову впав у відчаї. Він сказав дружині, що знову відведе дітей в
ліс, але тепер уже подалі і чим глибше. Мальчик-с-пальчик знову почув
їх розмова. Він вирішив знову набрати камінчиків, але не зміг, оскільки все
двері були замкнуті на замки.
Наступного дня, перед їх відходом, матінка дала їм на сніданок хліба.
Мальчик-с-пальчик не став є свій шматок, а приховав його, щоб по
крихтам розкидати його уподовж дороги замість камінчиків.
Вони зайшли в найглибшу гущавину лісу. Поки діти працювали в поті ли-
ца, батько залишив їх і сховався. Мальчик-спальчик анітрохи не хвилювався
оскільки був упевнений, що знайде дорогу до будинку по хлібних крихтах. Але
коли він став їх шукати, то виявив, що птиці з'їли все хлібні крош-
ки.51525354555657585960616263646566676869707172737475